* * *
для Та
Жінці в бузковому падають в ноги боги.
Жінці в бузковому руки цілують біси.
Жінку в бузковому чорне й червоне бісить.
Жінка в бузковому курить мою тривогу.
Жінка в бузковому зранку фарбує вії
Світлом, настояним з вітром у синій склянці,
Маже парфуми, виплескує сум фіранці…
Жінка в бузковому плакати геть не вміє!
Виплачу все довесняне в її волосся,
Вихлюпнусь сповна — отримаю, певно, вдвічі
Слів і помади… За вибухом — жовтий відчай.
Жінка в бузковому зовсім іще доросла…
2001 р.
© Ірина Цілик. Всі права застережені.