Наталія ТУЧИНСЬКА

* * *

Моя нездійсненна мрія!
Яскраві, як сни, події,

Прискорений плин часу,
Видовище, за красу

Якого — виймайте очі
Потому! Один замочок

Лишився — і вихід є!
Бажання моє — моє

Безумство! Кричу і чую
Луну, що мене бичує,
Що, мабуть, колись лінчує

За те, що не сплю вночі,
Що краду чужі ключі —

І не відчиняю двері,
Щоб потім скакати через

Вікно.
А таки зерно

Є ніби раціональне
У тому. — Моя реальність!

***

© Наталія Тучинська. Всі права застережені.