Наталія ТУЧИНСЬКА

* * *

Щось таке бурмоче річка,
Щось таке белькоче річка,

Наче їй лягати спати
Час прийшов — і час прощати,

Час ховатися під ковдру,
Зимувати зиму котру!

Річка солодко і сумно
Позіхає. Нерозумні

Потічки молодші скачуть,
Все б їм забавки дитячі!

Річка дихає поважно,
Ніби їй зовсім не страшно

Зимувати зиму зимну.
Я на них, дурненьких, гримну:

Заспокойтеся скоренько!
Ти також, моя старенька,

Заспокойся і засни —
До розвою, до весни.

***