Наталія ТУЧИНСЬКА

* * *

Ти хочеш дізнатися, як було?
За браму виходив похмурий Лот,

Позаду дружина, як привид, ішла,
Назустріч дорозі підняти чола

Не сміла. Легкі камінці нога
Збивала. Не чути, не чути, га-

ласу не почути! Болить, пече!
Минуле дратується: "Не втечеш!"

Стискає палаючі скроні Лот.
"Поглянь — і згадаєш, як все було!"

— Не хочеш пускати? Тоді бери,
Бо серце моє все одно згорить

В тім пеклі. — І тілом цілим — назад.
Дим — чад — сіль — сад.

***