* * *
В кімнаті між портретів та книжок
щоразу більшає самотности і тиші.
Гостей нема. Останній сніг пройшов
за цим вікном на позатому тижні.
Є втеча — знати: це несправжнє тло,
цей світ — химера, зроджена безсонням.
Сльозяться очі. Котить краплі скло
в намерзлий шар води над підвіконням.
***
© Микола Туз. Всі права застережені.