Вадим КОВАЛЬ

* * *

Мій Боже, я вірив у тебе завжди,
Та зараз на моїм знамені
Палає питання – мій Боже, а Ти,
Ти вірив хоч трохи у мене?

Як страшно, якщо посміхаєшся Ти,
Коли нас кладуть по могилах.
Послухай, мені вже набридло повзти.
Я зараз згадаю про крила…

***