Олекса ЮР

ЕМІГРАНТСЬКА

Набери-но загублений мій телефон
і забутий мій голос згадай-упізнай.
Ти хотіла повести мене до ікон.
Я ж казав тобі просто: сиди і чекай.

Ти чарівна, як вогник у лампі АЛАД-
ДИНАміт мого серця вистукує SOS.
Я стрибаю до шлюпки, опальний матрос,
є дорога вперед — і немає назад.

Утікаю. Каюк. Покидаю Ukraine.
Там — U.K., U.S.A. О мій Боже! Oh my!
Відчуваю твій cry крізь розпачливий rain.
Що я можу? А ти? Тож сиди і чекай.

***

© Олекса Юр. Всі права застережені.