НОЙ
Смарагдове листя
шепоче повісся,
ногами пройди крізь стіну.
Беззв’язно белькочу,
збудитися хочу
зі сну АГА! зі сну.
Хоч є межи нами
і сими, і хами —
Господь нас врятує. Повір!
Весь світ наш недужий
поглине Калюжа —
і згине тришістковий звір.
Громи бушували,
дерева ламали,
нявчали роздерті коти.
Усякої тварі
зібрали по парі
в ковчезі. Щасливо пливти!
Умер Вавилон, сердолікові леви,
смарагдове листя. Люблю
із даху ковчега дивитись на небо.
Хто вкрав мою нову петлю?
***
© Олекса Юр. Всі права застережені.