Олекса ЮР

BLUESнірство… Горить молоко на задимлених кухнях,
вдихаєш отруйну смолу — і ідеш одягатись.
У Вічності очі бездонні, від слізок розпухлі,
ця дівчинка просто останньою буде сміятись.

Гаряча горілка. П`ятнадцять хвилин по пожежі.
Ті троє чомусь посиніли… Ридають гітари…
Вона засміється — у мокрій від слізок одежі.
Вони проміняли ЇЇ на три пляхи водяри.

BLUESнірство… Її прив`яжи до стовпа з янголятком,
лиши своє серце смішити народ на Майдані.
Кохання? Ця нежить пройде. Те плаксиве дівчатко
вкрадуть дворові музиканти. А може — цигани.

BLUESнірство… Хай рюмсає Вічність! Померти — найважче.
Їй нас доведеться терпіти, зганяти до нір ство-
ривши умови для того, щоб швидше і краще
з голів вибивати бажання чинити BLUESнірство.

***