Оксана ЗАБУЖКО

LIKE A CAMEL, LIKE A WEASEL, LIKE A WHALE

Гамлет: Бачите ви он ту хмару, що так нагадує
верблюда?
Полоній:Далебі, чисто як верблюд.
Гамлет: По-моєму, схоже на ласку.
Полоній: Справді, вигнулось точнісінько як ласка.
Гамлет: Або як кит?
Полоній: Достеменно кит.
Шекспір, “Гамлет”, Дія III, сцена 2.

Я вже ніколи не вивчуся мови китів.
Навіть якби наскочила, дивом, на їхню радіохвилю,
на якій по обширах океану, вздовж цілого узбережжя
передається сигнал надзвичайного стану: “Браття китове!
О такій-то годині такого-то дня за китячим часом
оголошено збір групи для викидання на берег.
Пливемо в напрямку людини.
Прощавайте. Прийом”, —
я б не зчитала писку і тріску в ефірі.
Навіть у своїй телефонній трубці я б не впізнала
гласу волаючого кита.
Відтак не маю звідки дізнатись
про причину цих масових самогубств.
(Причина повинна бути, без причини негарно,
непристойно, дражливо, як виклик світобудові,
ніхто не давав китам права таке із нами вчиняти,
отже, мусить бути причина).
Може, це в них така релігійна секта — з культом жертвоприношень?
Може, це їхній спосіб воюватися (дуже дотепний!):
спершу правлячі кити із обох сторін
стають на герць на глибоководді,
а потому ціле плем’я подоланого рушає на сушу конати?
А може, їм не подобається наше товариство?..
Може, десь, на якійсь частоті, у якомусь небі
хор китів гримить голосами “Бітлз”:
“Зупиніть землю, ми хочемо вийти!”
Інґрід Йонкер пливе їм назустріч — кити
салютують їй сталактитовим лісом фонтанів.
“До побачення, браття кити”. — “До побачення, Інґрід,
скоро зустрінемось”.
(Єдиний у світі хорал для людського й китячого голосу).

В голому небі пливе хмарина,
яку Гамлет не має з чим порівняти.

***

© Оксана Забужко. Всі права застережені.