* * *
Коли вчорашні ідоли впадуть,
На зміну стануть нові, щойно литі.
Вони давно чекали цеї миті,
Бо вірили, що їх часи прийдуть.
У них достатньо усмішок і сили,
Їх плечі ладні витримати славу
Мовляв – ми так боролись за державу,
Що німб давай і гарні білі крила!
Вони не вірять, що Земля – це куля,
Що крутиться і з часом світ міняє,
Їх перспектива краху не лякає,
Але бува, вночі, щось сон їх муля.
На ранок творять нові спецзагони,
І критику сприймають, як образу!
Розчавлять тих хто “проти”, як заразу!
Господарі нові…
Старі закони…
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.