* * *
Ти вийшла із купелі. Опівночі.
Рудий фламінго грав на саксофоні,
А місяць шепотів слова пророчі,
Читаючи в серцях, як на долоні.
Ти вийшла з опівнічної купелі,
Ти вперше народилась!
Чуєш, вперше!
Один мазок пустельної пастелі
І Твій портрет, царівно,
я довершу!
Ти виплила з північної купелі,
Ти віриш казці,
Ти заплющиш очі,
Та все ж залишиш на його постелі
Краплинку смутку за життям дівочим.
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.