* * *
Кожухи баранячі екзотично пахнуть,
Тут нікого, вуйку, не здивуєш ківі,
У сорочці вишитій можна пива бахнуть,
Кажуть до холєри є кальорій в пиві!
А у стрій вдягнутися можна, принагідно,
От як “Meri Christmass” пошкрябе у двері,
Ми усі зберемось,
І чужі, і рідні,
Щоб колядувати при святій вечері.
Бойчуки, Грохоли, Костюки і Рені –
“Нова радість стала!”,
“Христос ся рождає!”
Правда ми не бачили України-нені,
Але десь, тут янгол галицький літає…
От би хресним ходом
Нам пройтись по стрітах!
В Ніагарі воду на Йордань святити!
Рушниками, правда!, встелимо півсвіту,
І зерном засієм, аби догодити!
Та навіщо марно надувати губи
ми поважні люди, у поважнім краю!
А по-українськи поговорим в клюбі,
Дуже українське в клюбах ми кохаєм!
Нас не мучать спогади
і нічні примари,
Ми спимо спокійно,
ніде правди діти,
Але наші внуки
марять Дивокраєм
І до скрині лізуть
щоб кожух одіти…
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.