* * *
Там співають дуби пісню вічного сну,
Там у чорні гроби заховали весну,
Там кривавить земля,
Там зима…
Без перерви,
щодня
Ніч –Зима,
Ніч – Зима.
Холод, стогін і рев
Зледенілих дерев
Страх скував небеса
Трави косить коса
знахабнілих вітрів
Плач людей.
Божий гнів?
Сонце вмерло!!!
Радій!
Ти ж стогнав від тепла !
Ти склинав небеса за Його благодать?!
Подивися – хліби на морозі горять,
Подивися – хліви повні снігу стоять,
Й заспів творить зірок льодяна круговерть,
І на санях летить рятувальниця Смерть!
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.