* * *
Спокійно, людино!
Три кроки до прірви!
Ну що, затягнувся?
Сильніше!
Глибше!
Що, вирвало, кажеш?
Ще ні?
Зараз вирве!
Он чорт у халаті анамнези пише,
що жив як скотина
і здох, як скотина!
Міг крила розправить
Та кинув якір
Тепер поховають,
Як сучого сина
Без суму,
Без плачу
І без епітафій.
Затягуйся глибше!
Закопуйся глибше!
Розмазуй себе по бруківці міста!
Романтика!
Вітер на цвинтарі свище
І листя коноплі,
І музика Ліста…
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.