* * *

Моя цигарка догорає,
Лиш теплий попіл залиша.
Поволі тіло відмирає,
Але безсмертніє душа.

Не плачте, людоньки, за мною —
Ридайте ридма: помага.
Та за сльозою голосною
Хай не збіжить моя вага.

Для вас я важив, може, й трохи
(Для когось більш, для когось менш),
Не заросте хай сивим мохом
Про мене пам’ять в один мент.

Згадайте: злим не був ніколи,
Лиш посміхався, лиш любив…
Якщо завдав любов’ю болю —
Даруйте… Всі — її раби.

Моя цигарка догорає…
І сниться: пальці обпіка.
Куди: до пекла чи до раю
Постукає моя рука?..

1995