* * *

мертва риба світанку
(чи пам’ятаєш її очі маріє)
знову пропливає повз твоє вікно
з якого ти мовчиш над світом
із забутими порами року
що відійшли з непомітними смертями

недорозвинутих дітей

із глибокими зморшками важкого неба
із тролейбусами собаками перехожими
у стареньких тромбах вуличок
де кремезні кам’яниці ностальгійно снять
про чадливий дух середньовіччя
і відтяті голови бунтівників
і темносірий затон смерку
до мешканців якого рано чи пізно
з’явиться
мертва риба світанку
(чи пам’ятаєш її очі маріє)

1998