СУД У ПЕРЕДДВЕР'Ї

3

Хто може довести,
що постійна ти,
до тіні подібна обителе наша?
Лукавий в очах наших
один світ підміняє іншим,
і намагається переконати нас,
що ти — істинна наша вітчизна.

Єфрем Сирин

Викорчовуєш сад —

уречевлену ніч многобожжя,

Може, вперше тебе

не тривожать плачі батьківщин.

Налягає на душу

вже не сумнів, а пил подорожній

З того, з іншого світу,

де виходять один на один.

Так дається взнаки

притаманна людині святість:

Помирати поволі,

ніби хату в Йордан обійти.

Викорчовуєш сад —

уречевлену суть многосвяття,

Де лиш смерть проповідника —

доказ його правоти.

Залишаєш собі

тільки те, що не впишуть у спадок,

Тільки спогад про діда –

у четвертім коліні отця.

На самому краю

неживого розквітлого саду

Проводжає тебе

неіснуюча тінь деревця.

***