СУД У ПЕРЕДДВЕР'Ї

11

Люблю вас,
але не можу бути
разом з Богом і з людьми.

Арсеній Великий

Знову жовтня сіре піднебесся,
Аж слова набряклі від води.
По дорогах свого безколесся,
Доки можеш вірити, — іди.

Голуби, як тіні великодні,
Загрузають в повітряну товщ.
Час — то зморшка на чолі Господнім.
Все, що можеш вимовити, — змовч.

***