Василь Герасим'юк

* * *

Зронила шиття

   і навіть не глянула долі.

Про нитку найтоншу

  не знає найтонше єство.

І чорна коса,

   як ворон на Марсовім полі,

паде на шитво.

Чому у космацьких узорах

  на жовтому – жовте?

Не пальчики, сколоті дрібно,

      придумали їх.

Невже твої губи і руки

спалахують доти,

допоки ще губиться нитка

  узорів нових?

* * *