Василь Герасим'юк

* * *

Кому сьогодні не до первородства,
не де свідоцтва роду на землі?
Як не крути, збуваються пророцтва:
й погублені, й голублені, і злі.

Батожить час! Рубцями різко зорані
вже й горді похилились, як трава,
немов шукають під ногами корені.
Лупцює всіх. Вони знаходять корені.
Свистить батіг. Вони рахують корені:
один, два, три…
один, два, три…
раз-два…

* * *