Василь Герасим'юк

* * *

Якщо в дальньому зимовому лісі
чути серед ночі
тихий дівочий спів,
значить, там є школа,
в якій вчаться дівчата.

Невже в тому лісі не стріляють
і не перев'язують рани,
не кричать і не плачуть?
Невже то співоча школа за снігами

                й за смереками?

Якщо навіть немає вітру,
тихий спів кудись відлітає,
щоб за півжиття повернутися.
Якщо навіть немає снігу,
тихий спів іноді можна почути.
Якщо місяцевий космацький киптар
накинеш на коня

 і посадиш на нього свою кохану,

кінь повезе її в той ліс.

Якщо задихнеться ватерка у снігах
і дим низько піде над землею,
значить, до світанку будеш там.

Ми дуже давно надійшли,
ми ще не вміли пам'ятати,
ми покосили трави, вирубали чагарі,
повбивали оленів і вовків,
ми принесли із космосу сивих овець
і в глибокому зимовому лісі
збудували школу для дівчат.
З тих пір у наших селах
все пізніше починаються весілля.
Тепер вони починаються опівночі.
щоб ми наїдалися, і напивалися,
і натанцювалися, і нагулялися,
доки зійде сонце…

* * *