Людмила ГНАТЮК

* * *

Опісля зіткнення

 з духовними дальтоніками,

Заникаюсь і посмакую

джином і тоніком…

Вгамую свій протест,

   своє обурення

За вимушене

   в примітив занурення…

Ледь-ледь вгамована

   із сигареткою

В твою відтелефонену

    жилетку я

Поплачуся, хоч трохи,

    пожаліюся,

Бо, знаю, ти у цьому

  розумієшся…

Зв’язком очистимося,

    нам відведеним,

Бо ти, на щастя,

    як і я…

поведена…

* * *

Джерело: Л. Гнатюк. “Я перестала розуміти світ…” К., “Port-Royal”, 1999.