Євген Гуцало

* * *

Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами.
Грались снарядами й бомбами. Грались кинджалом і тесаком.
Гралися толом і мінами. Грались червоними зорями.
Грались війною і миром так, наче злом, наче грались добром.

Грались рушницями і кулеметами. Грались атаками.
Грались боями і перемогами. Ранами гралися ми.
Грались у батькову смерть, опечалені тим і заплакані.
Грались у повернення батькове з глухої воєнної тьми.

Грались стражданням і голодом. Жахом і розпачем гралися.
У сиріток дрібних грались. В сльози і горе знедолених вдів.
І в матерів, що додому синів своїх вже дочекалися.
Грались і в матерів, що чекали й чекають додому синів.

Грались планшеткою. Грались бинтом. Грались також і каскою.
Грались селом довоєнним, а не сплюндрованим чорним селом.
Грались батьковим поцілунком. Обіймами грались. Ласкою…
А хто грався рукою, якої у батька уже не було…

***