Ігор Калинець

* * *

коли вона спала
я вибудував для неї терем
приносив їй страви
коли вона спала

звикла до несподіванок
як до сходу сонця

вірила в чари крила

вже на другий день
грала вона так солодко

що тремтіла моя душа
як дека скрипки

***