Володимир КАШКА

БАБА ОРИШКА

"Бабусю моя Оришко,
бабусю моя вишенько,
дай мені стиглих ягідок."

"Та чи я б їх, онучку, ховала —
налетіли шпаки, поклювали.
Ой шпаки, ой роки, ой чорнесенькі."

"Бабусю моя Оришко,
бабусю моя вишенько,
дай листочок тоді зелений".

"Ой проходили якось тут маляри,
Торгували мальованим маком і мальвами —
Вони ж кожен листочок мені пожовтили."

"Бабусю моя Оришко,
бабусю моя вишенько,
але дай мені жовтий у спомин".

"Лиш на хвильку спізнився, хлопчику, —
віддала на гніздечко горобчику."

"Бабусю ж моя Оришенько,
що в тобі полишилось від вишеньки?"

"Лиш на нігтику міточка —
ген остілечки:
оце ти, що із ягоди кісточка,
та сухесенькі гілочки".

***