* * *

Ми нетерплячі неофіти, маріонетки нетерплячі.
Багатобожжя і отари на схилах сплячого вулкана.
На сто вітрів ридає сука свою розгойданість собачу.
Бурлеск і голі немовлята в країні з назвою Нірвана.

У цятці ночі провіщаю тебе, себе, тіла і втому.
Судин гіллячки, як поеми під скальпелями ескулапів.
Люби мене, розхитуй стегна, як ненадійні стіни дому.
Ми нашу віру неофітську розділимо по-братськи, навпіл.

А вранці здійснимо облогу — рівновеликі і голодні —
Лабораторії, де люди у колбах плачуть і радіють.
Маріонетка Маріанна вже навіть плакати не годна.
Порозуміємось на мигах: "Моя твоя не розумію".

***