Микола КОЛОМІЄЦЬ

В ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

У Вас тут гарно так, у Вас такі серванти,
А я з села, та ще й глухий, неначе пень.
Я був уже, та не впустили два сержанти —
Сказали, що не в той до Вас приїхав день.
В будинку цім зі мною маєте обузу,
Бо чути із колін радикулітний хруст,
Та мій синок — Герой Радянського Союзу,
Герой посмертний, і йому зробили бюст.
На тому бюсті дуже схожий він до мами,
Шкода, що не до мене схожий, та дарма,
От тільки він лежить закиданий снігами,
А надворі мороз, а надворі зима.
Я у районі був, у їхнім "білім домі",
Мене там навіть записали у журнал,
Уважно слухали начальники відомі,
Та цегли так і не дали на п’єдестал.
Товаришу, чи, пане, як Вас там тепера,
Я знаю, що у Вас багато всяких справ,
Але допоможіть, аби мій син Валєра
В дворі колгоспному під снігом не лежав.

***