Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

Життя минає. я нічого й не хотіла,
Лишень травичка б та на сонці мерехтіла,
Лишень дитинка була б сита і щаслива,
Ну, а для себе я нічого не просила.
Життя минає. А душа, неначе в’язень,
Не розговілася свободою ні разу,
Не засміялася, крилом не прошуміла.
Хоч і могла. Хоч див багацько вміла.

***