Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

Хто живе в нічних деревах?
Вільний хтось і сторожкий.
я підходжу, як метелик,
як легкий нічний метелик,
наближаюся до того,
хто живе в нічних деревах.
Він крізь мене, наді мною,
мимо мене — і нема…
я розгублено журюся:
все цікаве не дається,
все, що вабить, — вислизає.
У шумливий темний стогін,
у розмови і бенкети
оком жадібним вдивляюсь:
хто живе в нічних деревах?

***