Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

У зачарованому колі,
у мертвечини на приколі.
Налигач — як респекту знак.
Оцього племені тотем він.
Його зсукали сили темні,
наславши спершу переляк.
Зашорена конячка двига
по колу невідчепне лихо.
Хто з неї шори ті здере?
Напружуються м’язи кволі,
але тримає на приколі
коняку лишенько старе.
Змахни полуду переляку,
зірви хоча б на рись коняку,
нехай відчує волі смак.
Налигач в поросі, як полоз.
І рветься, наче кінський волос,
пророка голос. Прикрий знак.

***