Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

Мені сюди ніхто не пише.
я засекречена живу.
Тут ще не дозрівають вишні,
Та вже покошено траву.
Тут ще не втихли соловейки,
І я не вільна від жалю.
Під вечір холодно саменькій, —
Буває, в грубі протоплю,
Чи вгорнусь в мамину хустину
Між тіней давніх і блідих
Та й кроки слухаю за тином,
Що не повернуть більш сюди.

***