Лана ПЕРЛУЛАЙНЕН

ЗИМОВІ ДІАЛОГИ ЗІ ЛЬВОВОМ
(уривок)

– 9 –

Десь по шляхах колишнього Союзу –
навпомацки – хай Бог їх береже! –
блукають досi посивiлi друзi –
якi нiким не стали – ще i вже.

Спиваються, чи моляться, чи б’ються,
розпусничають, дивляться ТiВi,
п’ють валiдол, чи бавляться в комп’ютер –
у Мiнську, у Казанi, у Москвi.

Кричу «агов!» – вiдлунюється пам’ять.
Чи голос мiй змiнився? На столi
лиш пожовтiлi фотознiмки давнi –
у Петербурзi, Харковi, Орлi…

Хай буде так. Хай доля невблаганна.
То не чиясь i не моя вина.
Я на останнiм поверсi кохання.
Дивлюся на минуле iз вiкна.

***

Джерело: Едуард Рахімкулов