ЛЕГІОНИ

Десь блукають у світі

  мандрівні легіони.

У полях серед квітів

їм нема перепони.

Сонце схиблене все їм стоїть в головах,
і запікся пилок на солоних губах.
Легіонам не спиться,
скриплять колісниці,
мелють спиці пшеницю,
що в колоссі зерниться.

У світлих печалях
минається літо.
Вже сурми звучали,
вже роси налито.

***