ГЕНЕЗИС (триптих)
1. Пробудження

Запрошено чимало спин,
вичікують наброди,
на линвах пащекують горобці,
пливе волога пізня насолода.
Господар безупину заховує кінці.

У злісних зойках виплекався день,
плекається зима
в далекому узбіччі.
Тривожним блиском зашарівся сад пісень.
Мерців нема
і півні проспівали двічі.

***