ВЕСІЛЛЯ

То нипа вовк святковими стежками
в травневі ночі, темні і співучі,
зібралися докупи голівками
цвіти поснулі і гадки повзучі.

Їх обминає вовк і затуляє собі вуха,
голодне серце зневажа отруту —
він у собі неспокій слуха,
любов лоскоче ніздрі хижому рекруту.

***