ПЕРШИЙ ЛИСТ НЕВІДОМОМУ

Ненависті я вишкрібаю рештки
по черепках свого сумління.
Чужий до степу, обрію і стежки,
я на воротях лускаю насіння.

Все, що буде, було, а що є, те мине,
ради Бога, ніколи не слухай мене.

***