Степан РУДАНСЬКИЙ

ГОЛОДНИЙ ЖИД

Небагато орендарі
В сабаш наварили
Та й, на лихо, убогого
Їсти запросили.
А убогий, ще й голодний,
На то не вважає:
Як припався гатилити —
Як у торбу пхає.
Та і ні вже як од миски
Біду одірвати,
Ото вони й задумали
Дечого питати.
«Чи маєш ти,— кажуть,— батька?»
А той каже: «Маю!»
Їсть і каже: «Батька маю,
І ще й маму маю…»

***