XCI.

Одні гордяться родом, другі — вмінням,
А ці — багатством, ті — бо сильні-годні,
Ще інші — строями, хоч і не модні,
Та й соколами, псами, чи і кіньми.
І кожний має немалу розвагу,
Як тішиться, що перевищив всіх;
Та ці дрібниці не для втіх моїх,
Я радше тій одній дам перевагу.
Твоя любов більш за високий рід,
Дорожча всіх багатств, пишніша строю,
Миліша сокола й коня. Тобою
пишаюся: любов — мій пишний звід.

Журюся лиш, що можеш в мене ти
Й забрать її й добавити журби.

* * *

Some glory in their birth, some in their skill,
Some in their wealth, some in their body's force;
Some in their garments, though new-fangled ill;
Some in their hawks and hounds, some in their horse;
And every humour hath his adjunct pleasure,
Wherein it finds a joy above the rest:
But these particulars are not my measure;
All these I better in one general best.
Thy love is better than high birth to me,
Richer than wealth, prouder than garments' cost,
Of more delight than hawks or horses be;
And having thee, of all men's pride I boast:
    Wretched in this alone, that thou mayst take
    All this away, and me most wretched make.