Іван Сокульський

* * *

Без України ми —

раби останні.

Без тверді камінь,

без русла ріка.

Немає нас!

І тільки дзвін

кайданів…

І тільки плач —

безмовний —

у віках.

Без України ми

не знаєм, хто ми.

Блукаємо —

мов більма

на очах,

Мов жебраки,

безвольні та

бездомні,

Вмираємо, не станувши

на шлях.

Без України —

хмари ми

даремні.

Несем свій прах

на світовий

смітник…

Кому вони,

пісні мої

тюремні?

Що скаже

рабський

мій язик?

1980

Джерело: газета "Час-Time", січень 1999.