Неоніла Стефурак

Алфавітний покажчик творів

“ДИКІ ЯБЛУКА” (1990)

“Нас називають втраченим поколінням…”
“Мабуть, була обережна…”
“В казці все приходить вчасно…”
“Ти досі світишся…”
“Все рідше друзі дивляться услід…”
“Нас вже немає, але ми танцюєм…”
“Перебивання з дня на день…”
“Чи й досі віриш в те, що слово віще…”
“Ця містечкова замкнутість утіх…”
“Зів'ялий цвіт нагадує про смерть…”
“Не буває двозначності слів — тільки так…”
“"Останній день Помпеї" на стіні…”
“Покличуть іменем твоїм…”
“Королівська галера і троє козацьких старшин…”
“Царі небесні і земні…”
“Передчуття свободи і вини…”
“Як ви живете, і чим ви дихаєте?..”
“Вогні неонові над стійбищем машин…”
“Все рідше думаю про тебе…”
“Діти божі — земні поетки…”
“Чи винні яничари у боргах?..”
“Часто хворіють друзі…”
“Скільки нас, задивлених у себе…”
“Якби не легенда, ким би ти стала, Дзвінко?..”
“Живу як у вигнанні — звідусюди…”
“Руїни вежі. Замчище. Вали…”
“Їсти сніг, запивати сльозою…”
“Роздаш себе. По крихті, по краплині…”
“Природа… земля… людина… всесвіт…”
“Далекі телефонні голоси…”
“Грає жінка на акордеоні…”
“Цей хліб такий глевкий…”
“Ще тільки ім'я твоє, батьку…”
“Такі яскраві сни перед світанком…”
“Спаскудився світ. Застороги…”
“Було це в травні. Я дивилась вгору…”
“Дорога вже, братове, нічия…”
“Все, що я можу для тебе зробити…”
“Є приказка, літами непоборна…”
“Примкнути повіки, важкі від безсоння і втоми…”
“Випадкові люди, випадкові…”
“Ті босі ноги в покоях панських…”
“Є стан душі…”
“І стане холодно. І листя опаде…”
“Що зміниться…”
“Ковток повітря. Ще один ковток…”
“В приміщенні вокзалу залізничного…”
“Воду струсити з долоні і довго дивитись…”
“Я знаю — це безвихідь. Це сніги…”
“Що ж, напевне, можна жити…”
“Ворожиш на каві…”
Манява
“Саркофаг єгипетської жриці…”
“Тюрінгія. Ландграфи і князі…”
“Перестраховуємось… Перестраховуємо…”
“Хвилі які! І вода солона…”
“Ця гра небезпечна. В чотири руки…”
“У горах дощ. У мами приступ астми…”
“Нас п'ятеро…”
“Вибачте за відвертість, Ірино Теодорівно…”
Майже за Блоком
“Містерія… Це таїнство життя?..”
“В призахідному сонці — тятива…”
“Філістим'янку звали Даліла…”
“Трембіти довго квилили…”
“Дощ іде. Субота. Суєта…”
“Леве, сину Данилів, зникай потаємно, борше…”
“Небіжко Гафіє…”
“Тягучий час. Як мушки в бурштині…”
“Коли людина потрібна всім…”
“Так мало слів і так багато світла…”
“Усе в генетичному коді є…”
“Буває хліб гіркіший полину…”
“Вікно і напливаючі вогні…”
“Грає флейта. Лампа гасне…”
“Мовчи… мовчи…”
“Неправда, не лікує час…”
“Листки паперу пахнуть тютюном…”
“Гадаєш — це легко…”
“Вже тільки снишся… Згадую ім'я…”
“Старий учитель. Все обличчя в шрамах…”
“Ну хто б збагнув, чому ти гірко плачеш…”
“Горнятко пахло лісом. Ми пили…”
“Сухе стебельце деревію…”
“Хлопчику сивий…”
“Сюркочуть коники в траві…”
“Сотворена з ребра твого, Адаме…”
“Тоненька стежечка — струна…”
“Я себе обманюю, заспокоюю…”
“Паяц чіпляється за нитку…”
“І в тебе — кола під очима…”
“На будинки, трамваї, мости, ліхтарі…”
“Ніч на хвилях любові коротка-коротка…”
“Все правильно. Все так і має бути…”
“Я так люблю твої листи…”
“День-пустоцвіт схилився і погас…”
“Кроки твої, Симоно, на сходах родинного дому стихають…”
“Яблуні цвітуть серед могил…”
“Ні, не спалять слова папір…”
“Дванадцята, чуєш?..”
“Перемовчати у собі…”