Василь СТУС

* * *

То все не так. Бо ти не ти,
I не живий. А тільки згадка
минулих літ. Черед мости
віків блага маленька кладка.
А небо корчиться в тобі
своїм надсадним загасанням,
яке ти тільки звеш стражданням.
Ці роки, збавлені в ганьбі,—
то так судилося…
. . . . . . . . . . . . . . .

***

Джерело: ftp://ftp.gu.net/pub/cdrom3/textr/poetry_x/stus_v01.zip