Марта ТАРНАВСЬКА

ПЕРШЕ ТРАВНЯ

Радіоактивна хмара над Києвом,
а на Хрещатику — парад.

Твоє свято, робочий люде, —
радій, гуляй!
Гордо звучить: людина!
І влада ж — рад.

Радіоактивна хмара над Києвом,
а на Хрещатику — парад.

Вибух реактор в Чорнобилі:
горить земля,
вода пожежі не гасить,
асфальт кип’ятить багнюкою.

А в Києві, на Хрещатику,
заквітчані, у корсетках, дівчата
гопака хороводять.

Европа на ласці вітру.
Зловіщо ворожать ґейґери.
Вода у Дніпрі отруєна.

А Київ — увесь червоний,
кияни всі на вулицях —
Перше травня!

В Польщі йодом дітей напувають,
румунам наказують не виходити з хат.

Радіоактивна хмара над Києвом,
а на Хрещатику — парад.

У повітрі цезій і стронцій —
над Чорнобилем — тінь Гірошіми.

А Київ, мов цирк: благоденствує,
бо там на Хрещатику нині
першотравневий парад.

Лікарі, безпорадні, вчаться
новим досвідом радіологів.
Шпиталі відокремлюють жертви.

А оркестр у бадьорому марші
несвідомим, мов п’яним, киянам
відкриває дорогу в пекло.

Батьківщину, старий Чорнобиль,
тисячі вже бездомних покинуло.
Чи повернуться в Прип’ять ще жителі?

А в Києві, мов збожеволіли,
не жалоба, а радість на вулицях:
танець смерті задурених, зраджених —
танець смерті робочого люду —
першотравневий парад.

4 травня 1986