ГУЦУЛІЯ. ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ (Б. Лепкий)

Як би була я зозуля, та й крилечки мала,
Я би тую Україну щодня облітала.

Я би тую Україну щодня облітала,
Я би свого миленького по шапці впізнала.

Прилетіла зозуленька, та й крикнула "Ку-ку",
Подай-подай  же мі, бідній, хоч правую руку.

Подай-подай  же мі, бідній, хоч правую руку.
Та й розжени, розвесели тяжкую розлуку.

Ой, рад би я тебе, мила, та й розвеселяти,
Ой, рад би я тобі, мила, обидві подати.

Ой, рад би я тобі, мила, обидві подати, -
Насипали сиру землю - не можу підняти.

***

Джерело: альбом "Сад ангельських пісень"