Марина ЦВЄТАЄВА (в перекладі О. Кирилової)

* * *

“Руки, которые не нужны…”

Руки, що пестити не хотів, —
Світові у пригоді.
Нас самотою вінчає спів —
Ліриків дар Господній.

Скільки на учту прийшло, мене
Й спів мій слухати ревно!
Пестощі минуть — світ не мине.
Служимо недаремно.

***